- Здравствуйте, милая девушка, а как вас зовут? – пролунало до мене, коли я пробігала повз
наглядову половину.
- Здравствуйте - з ввічливості трохи завернула назад я - Настя.
- Вы очень красивая Настя. Настенька. А не могли
бы вы показать мне воооон тот кусочек колбаски?
Я
зашарілась і озирнулась, за спиною була стіна, ані на полу, ані десь інде
ніякої ковбаси не було. Не збагнувши, що відповісти, я просто посміхнулась,
мовляв «зараз повернусь» і побігла перевдягатись.
Ельвіра
Платонівна була стрункою, невисоко зросту жінкою. За документами їй було
близько 90 років, але на вигляд більше 75 не можливо було дати ніяк. Охайні
руки з манікюром, сиве закручене на
кінцях волосся, нічна сорочка в підлогу, блідо рожева, з сірим мереживним
комірцем. Незвичний, моложавий рум’янець, великі сині очі і майже всі зуби
свої! Перебуваючи тут, вона продовжувала доглядати себе незважаючи ні на що. ЇЇ
красномовність і нескінченні компліменти доводили до того, що кожна нова зміна
не розуміючи, як така приємна жінка може перебувати в наглядовій частині,
виводила її звідти, щоб перепитати у завідувачки… І, дорогою, дівчата готові
були відстоювати Платонівну до останнього, доки та не заводила свою пісню.
-
Верочка, здравствуйте, вы снова сегодня работаете? Прекрасно
выглядите,
просто красавица! Скажите, Верочка, сколько
стоят эти сосиски?
І
санітарка Віра, кремезна, скуйовджена, не спавша всю ніч, так само як і всі ми
шарілася, і губилась, що і коли треба сказати, щоб не образити Ельвіру
Платонівну.
А та,
майже весь день
стояла за решіткою наглядової половини і обирала неіснуючі ковбасу чи сосиски,
перебирала щось уявне руками, внюхувалась. Іноді посміхалась, а іноді з огидою
відкидала невидиме дещо... Коли ставало зрозуміло, що «додому» вона не
збирається, хтось із персоналу «загортав кавбасу» «неодмінно в сірий папір», та
супроводжував її під руку, допомагаючи з «важкою сумкою»… До самого ліжка. Тоді
Ельвіра Платонівна лягала, трохи відпочивала, а через час, пробігаючи повз
наглядову знову було чутно:
«Девушка,
милая, не убегайте… Да что же такое, меня сегодня обслужит кто-нибудь или нет…
Покажите мне вот этот кусочек… Вы такая красивая…Улыбайтесь, Настенька, улыбайтесь,
вы такая юная, вам очень идет улыбка…»
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.